###Александрия - Динамо 1:3. А якби не Ідейе Браун? ###

Александрия КСК "Ника". 7 000 зрителей

Главный арбитр: Александр Дердо (Ильичевск)Ассистенты: Игорь Бицкало (Одесса), Сергей Букреев (Харьков)

"Александрия" (Александрия) - "Динамо" (Киев) 1:3

Голы: Запорожан 71 - Ярмоленко 54, Идейе 56, 80

"Александрия": Панькив, Старенький, Таргамадзе, Ксенз (Арури 87), Назаренко, Запорожан, Зейналов (Шевченко 57), Салхи (Давыдов 64), Довгый, Чередниченко, Сахневич

"Динамо": Шовковский, Хачериди, Аруна, Еременко, Гусев (Эль-Каддури 84), Диакате, Милевский (Алиев 85), Ярмоленко, Попов, Вукоевич (Идейе 46), Силва

Предупреждения: Шевченко 59 - Еременко 11, Ярмоленко 18, Силва 79

Незважаючи на те, що після дебютного туру «Олександрія» перебувала в турнірній таблиці на чотири пункти вище від «Динамо», майже ні в кого напередодні гри не було сумнівів щодо того, хто цього разу гратиме в матчі першу скрипку. З іншого боку, будь-хто, кому хочеться бачити нормальний чемпіонат України, а не азартні ігри двох за пальму першості, після полтавської перемоги ПФКА мусів очікувати на яку-небудь сенсацію. Були і побоювання щодо того, аби новачки Прем`єр-Ліги геть не «посипалися». Ажіотаж в самому місті був неймовірний: всі квитки були розпродані в далекому заздалегіді – відтак на стадіоні доводилося зустрічати, крім щасливчиків «за 30 грн», і таких, які змогли придбати їх в діапазоні 50-150 несанкціонованих гривень. Біда в тому, що багато-хто йшов на «Динамо», і тільки на «Динамо», а не на чемпіонат України з футболу…

Насправді ж, щойно пролунав свисток арбітра Дердо про початок матчу, як з`ясувалося, хто стане справжнім суперником футболістів на полі. Ним виявилася майже сорокаградусна спека, яка, на мій погляд, сильно вплинула і на характер матчу, і на його видовищність (яка могла бути ще вищою), і, можливо, на сам результат. «Олександрія» виставила проти киян найсильніший на цей день склад. Із тих, хто був у розпорядженні Володимира Шарана, сильно не вистачало Андрія Гітченка – одного з трьох (Гітченко-Сидоренко-Чередніченко), кого тренер вважає «хребтом» команди, через яких будує всю гру – як у захисті, так і попереду. Схему олександрійців можна умовно зобразити як 4-5-1. Вперед як номінальний форвард від початку був висунений Павло Ксьонз, який раніше, проте, часто грав у півзахисті - як і зліва, так і справа, конструюючи завершальну стадію атаки. П`ять півзахисників – Зейналов, Довгий, Старенький, Таргамадзе та новак Салхі – складали гнучку й мобільну лінію півзахисту, призначенням якої було оперативно перебудовувати гру команди, - то концентруючи захист, то атаку. Четвірка захисників Назаренко, Сахневич, Запорожан та Чередніченко, крім безпосередніх захисних функцій, мали швидко розганяти атакуючий імпульс за першої-ліпшої нагоди. Завданням Юрія Паньківа, який став героєм попереднього туру, було брати все, що не змогли вчасно взяти на себе побратими по команді. Кияни мали більш класичне, притаманне Юрію Сьоміну 4-4-2. Вражаючий місцевого вболівальника інтернаціонал захисту з де Сілви, Попова, Діакате та Хачеріді, далі не менш шокуюча силою півзахисна ланка з феноменально швидкісним Олегом Гусєвим плюс два суперфорварди – юний Андрій Ярмоленко та аксакал атаки Артем Мілевський. Такий склад і такі виконавці мало кого, крім хіба Донбасу, не шокують. І все-таки, напевно, Володимир Шаран вирішив грати в свою гру, причім, йому - майже вдалося. Принаймні, жовто-чорні вийшли на змаг із біло-синіми в доволі непоганому гуморі та в ігровому тонусі. Настільки непоганому, що, чесно кажучи, в першому таймі екс-флагман українського футболу реальних моментів для взяття воріт дебютантів і не мав. І хтозна, як закінчився б матч, аби олександрійці не привезли у власні ворота через провал у захисті аж два м’ячі впродовж двох хвилин… Щодо складів, то залишається додати, що глядачі так і не побачили на полі одних із найдосвідченіших у своїх командах: Андрія Шевченка та Олександра Казанюка.

В самому дебюті матчу динамівці взяли ігрову ініціативу в свої руки. Уже на 3 хвилині голкіпер господарів Юрій Паньків успішно вступив у гру після прострілу Олега Гусєва (який у цьому матчі запам’ятався супер-передачами, а не супер-рейдами), а за хвилину ще раз кіпер виручив свою команду, коли бив Євген Хачеріді. У відповідь Юрій Зейналов потужно пробив з-за меж штрафної по воротах капітана «Динамо», однак Олександр Шовковський легко взяв цей м’яч. На 5 і 6 хв. команди обмінялися безрезультатними кутовими. На 7 хв., далеко пішовши за м’ячем за межі штрафної, небезпеку для власних воріт намагався ініціювати Олександр Шовковський, але – безрезультатно, руслан Зейналов не зміг скористатися нагодою. На 9 хв. з черговим динамівським кутовим розважливо впорався захист господарів (треба сказати, що олександрійці в захисті дуже впевнено почувалися під час кутових впродовж усього матчу, незважаючи на те, що антропологічні дані динамівців на порядок ліпші). На 10-ту хвилину стало зрозуміло, що перевага «Динамо» в цій грі відсутня. Саме в цей період кияни починають нервово фолити. Роман Єременко доволі непомітно, але дошкульно зачепив майже в центрі поля Давіда Таргамадзе, активність якого була дуже значна впродовж усієї гри. З поля креативного півзахисника жовто-чорних винесли, в гру він вступив, але вже з перев’язаним носом. На 14 хв. кияни скосили гравця вже у штрафній суперника – цього разу Дмитра Назаренка. На 15 хв. Павло Ксьонз упав уже на лівому фланзі. Чергова контратака олександрійців (кияни весь час ішли вперед, незмінно при цьому втрачаючи м`яч), і Ярмоленко другим вслід за колегою по команді побачив «гірчичник» у матчі. На 19 хв. небезпечний прорив через центр ціною фолу ліквідує Хачеріді. Розпочата на 20 хв. атака «Олександрії» - найкращий момент для взяття нею воріт у першій половині гри. Таргамадзе проривався, в цей день «своїм» правим флангом, до штрафної, і той-таки Хачеріді змушений був фолити. Жовто-чорні отримали право на стандарт, розіграли його, в кінцевому рахунку Павло Ксьонз пробив, бувши спиною до воріт, головою – Олександр Шовковський у стрімкому стрибку ліквідує наднебезпечну несподіванку. На ці хвилини, як не дивно, вимальовується перевага «Олександрії» - Таргамадзе подає кілька поспіль кутових, після другого з них Дмитро Назаренко пробиває головою – цього разу не так небезпечно. На 23 хв. динамівці вчергове пішли в атаку й одразу втратили м’яч. Що призвело до контратаки і штрафного бік воріт Києва. Метрів з 26-ти удар береться виконувати №26 Давід Таргамадзе – слідує сильний удар, м’яч прошелестів над правою дев`яткою. Грузинові забракло рахованих сантиметрів. На 26 хв. Давід проходить справа, навішує в штрафну гостей – однак, захисник розрядив потенційно небезпечну ситуацію. Після чого послідував кутовий у виконанні ПФКА. Хоч гравець атакуючої ланки і невдало вдарив головою по воротах після подачі, одначе м’яч зрикошетив – і добре, що на користь Шовковського. На 30 хв. кияни вдаються до позиційної атаки, яка в них явно не йде, та ще й захист жовто-чорних знову на місці. На 32 хв. ситуація повторюється – кияни атакують в’яло і беззмістовно. На 34-й хв.. склалося враження, що гра заспокоюється в районі центра поля. Однак на 35 хв. Давід Таргамадзе, накрутивши трьох у центрі поля, різко вирушив управо, звідки віддав передачу ліворуч, на яку ніхто з партнерів просто не відгукнувся. На цій же хвилині «Динамо» відповідає ще одним украй невдалим ударом по воротах, а на 39 хв. – ще однією невиразною атакою. На 43 хв. київське «Динамо» після пасу Лукмана Аруни все ж таки забиває гол: вийшовши сам-на-сам із Паньківим Андрій Ярмоленко все ж таки забиває, але з офсайду – взяття воріт відмінено арбітром. Однак останнє слово в таймі було за господарями: на 44 хв. олександрійський новобранець Салхі ледь не замкнув передачу Сахневича, а на 45 хв. на висоті був знову Євген Хачеріді, який лише ціною фолу зірвав небезпечну атаку господарів.

Другий тайм розпочався з пресингу динамівців і їх повної ініціативи. На 48 хв. Гусєв правим флангом ледь не вибіг на побачення з Паньківим – однак, як і в протистояннях першого тайму, на висоті виявився захисник жовто-чорних Сергій Старенький, який у цьому матчі не програв жодного забігу іменитому киянинові. На 51 хв. Андрій Ярмоленко пробиває вкрай небезпечно. На 53-й Данило да Сілва організовує пасом справа ще одну небезпечну ситуацію. На 54 хв. Аруна вертикальним пасом знайшов дебютанта киян Ідейе Брауна, який одним пасом відрізавши двох захисників, спрямував шкіряну кулю Андрію Ярмоленку, якому залишалося лише розстрілювати воротаря. Форвард не схибив: удар одразу у нижній кут, і 0:1. За дві хвилини можна задати захисникам господарів те саме питання: де вони були, коли македонянин Горан Попов з лівого флангу пасував на того ж таки Брауна, який, отримавши м’яч у самому центрі штрафної, мав півхвилини на те, аби прийняти рішення, але не став роздумувати і одразу пробив, Юрій Паньків до шкіряного дотягнувся, але м’яч зрикошетив у дальній кут воріт – 0:2 (Артем Мілевський, мало, до речі, помітний у цьому матчі, саме перебував у пасивному «поза грою», але ж м’яч адресувався не йому). Складалося враження, що зараз команда з берегів Інгульця просто посиплеться під невідпорними ударами клубу з берегів Дніпра-Славути. На щастя для українського футболу, цього не сталося. На 65 хв. олександрійці, які після другого гола трохи знітилися, щоправда, знову помилилися в захисті, але поза тим, отримавши Сергія Давидова – ще одного форварда (днем раніше, під час матчу дублів, саме гол Давидова приніс перемогу господарям), пішли вперед. Було зрозуміло, проте, що щастя треба шукати жовто-чорним хіба що під час стандартів – надто вже грамотний захист протистояв олександрійській групі атаки (вже не кажучи про воротаря). Благо, динамівців фолити біля своєї штрафної ще ніхто не відучив. На 71-хв ПФКА отримав право на штрафний майже по центру київських воріт. Таргамадзе, якому в першому таймі не поталанило зняти павутину воріт зі штрафного, зробив пас ліворуч на Ксьонза, і той миттю прострілив вздовж воротарського – упіймавши Олександра Швоковського на протиході, захисник господарів Андрій Запорожан відновив інтригу в матчі: 1:2. Не ясно, де перебували в цей момент захисники киян. На 74 та 75 хв. «Олександрія» намагається відігруватися далі, і ледве не отримує м’яч після удару Романа Єременка на 76 хв – Юрій Паньків гарматний удар парирував, але в падінні відбивши м’яч куди влізе: на щастя для олександрійців, ніхто з групи атаки Києва на лінії траєкторії м’яча не опинився. І все-таки олександрійці пропустили третій гол. На 80-й хв. Діакате, до якого відскочив м’яч, зробив пас Мілевському, й Артем зі своєї половини поля віддав передачу Брауну ліворуч, той увійшов у штрафну, обіграв Дмитра Назаренка і спокійно пробив у ліву від воротаря дев`ятку: такі м’ячі ні шовковськими, ні бартезами не беруться, отож, 1:3. На 86 хв. сталася ще одна помилка олександрійців, Ярмоленко відпасував Брауну Ідейе – та цього разу виручив Юрій Паньків. В господарів іти на останній штурм воріт сил більше не було, динамівцям в таку спеку цього вже не було треба. Отож, ще один шанс забити на 90+4 хв. мав Євген Хачеріді, і по всьому.

Київське «Динамо», таким чином, здобуває три заслужені очки. «Олександрія», попри поразку, думаю, теж не дуже має бути засмучена: їй вдалося дати бій гранду №1 східноєвропейського футболу, а отже ПФК довів, що здатен на рівних грати і у Прем`єр-Лізі з будь-ким. Балачки про випадковість і недоцільність «виходу команди з райцентру в еліту», думаю, тепер припиняться. Головне, що команді Володимира Шарана є що доводити. Будемо відвертими: ФК «Динамо» Київ не та команда, на якій дебютант Прем`єр-Ліги міг би спокійно набирати очки. Водночас нездатність динамівців Києва 90 хвилин диктувати свої умови такій юній команді, як ПФКА, напередодні єврокубкових баталій не може не насторожувати прихильників киян. Хоча цьому є своє пояснення: в теці жовто-чорних є перемоги в зимове міжсезоння і над молодіжною збірною Нігерії (2:1), і над молодіжкою пітерського «Зеніту» (4:1), отож навряд можна вважати ПФКА хлопчиками для биття. Треба згадати також те, що сьогодні на тренерській лаві жовто-чорних – учень Валерія Лобановського, команда сповідала сьогодні саме його школу команди-зірки, а не - зірок. Дві необов’язкові позиційні помилки захисту господарів привели до двох голів за дві хвилини: це нестача і класу, і грошей на «дорогих» футболістів (навіть по програмці можна було зрозуміти, наскільки коротша в олександрійців лава запасних). Отож, думаю, «Олександрія» тест на міцність пройшла. Хоча цій команді доведеться впродовж усього чемпіонату доводити, чого вона варта. Дебютант, попри скромніші можливості, зіграв грамотно, Шаран був достойний нічиї з Сьоміним, але в останнього в колоді була карта, яку тренер олександрійців передбачити не зміг – Ідейе Браун. Отож, попри перемогу одного з лідерів укрфутболу на класі (з таким же рахунком, як і в матчі престижу, у суперкубку з «Шахтарем» - 3:1), риторичне питання – А що було б, коли б не Ідейе Браун? – залишається відкритим.

Юрий Семин, главный ФК «Динамо» Киев:

- Ну, во-первых, впечатления и о «Александрии», и о стадионе, и о той маленькой гостинничке, в которую мы приехали – самые наилучшие. Не каждый клуб имеет такие футбольные поля и такой уютный стадион. Это я говорю не к тому, что мы тут выиграли в тяжелом матче, а потому что хорошо, что к футболу такое хорошее отношение в Александрии. Я думаю, матч, он вообщем-то принес зрителям определенное удовлетворение. Ну о первом тайме… Во-первых, в первом тайме «Александрия» очень хорошо оборонялась: прибегая к контратакующим действиям, очень быстро переходя от обороны в атаку. У нас не совсем все получалось… Нам нужно было изменения делать. Но, сделав их перерыве, в следующем тайме мы получили результаты.

- Два вопроса: о «белых» в Динамо. Ну и второй вопрос, почему вы подошли к арбитру, когда был не засчитан гол?

- Да, нет…. Я, во-первых, подошел потому, что к нему по-моему Попов или Милевский подошел – я подошел, чтобы его увести. Ну и небольшой диалог был: какой-то из арбитрских моментов…там критики не было. А второе… мы никого не делим. У нас вся команда целая. Все ребята, что могли, сегодня сделали. Я вообще скажу, что в такую жару несправедливо играть – несправедливо по отношению к футболистам. Пять часов, тридцять семь градусов жары! Играть матч! А почему не перенести этот матч на восемь часов? На девять часов? Это - когда жарко? Ну это же ведь здоровье игроков! Очень тяжело даются такие матчи: я думаю, что одной, что другой команде. История была в России с Быстровым, когда из-за жары парень… Ну это неправильно. Надо всем вместе корректировать календарь и уважать труд футболистов.

- Что Вы сказали своим футболистам в раздевалке?

- Ну, во-первых, никакой критики такой, очень жесткой, не было. Потому что я понимаю, что очень тяжело было футболистам. Всегда команда играет так, как ей дает играть соперник. Ну очень хорошо играла команда Александрии. Я еще раз повторяю: мы внесли определенные корективы: должны были лучше в пас играть, наладить игру. Меньше с м’язом багать – чтоб мяч двигался побольше… Нам это удалось.

- Пожалуйста, пару слов о состоявшейся жеребьевке Лиги Чемпионов…

- Ну, из этой группы, наверное, две самые сильные команды встретились – их выбрал жребий. Тепер будем выяснять, кто из них пойдет дальше…А че? Это ведь игра!

- А почему заменили Вукоевича?

- Я вам скажу, почему я заменил… Потому что Вукоевич имел желтую карточку. И парень играет все-таки больше от обороны, ну и я боялся, что вдруг он сделает фол и будет удален – вот и все.

Володимир Шаран, головний тренер ПФК «Олександрія»:

- Звичайно, коли я побачив сьогодні людей після футболу… Вони йшли задоволені! Задоволені грою. Рахую, настрій команди є: в тому плані, що ми, дійсно, не поступалися супернику в першому таймі, зіграли на рівних. Але, на жаль, фізичних сил не хватило для того, щоб досягти успіху. І… ми не очікували. Вірніше, ми не бачили новачка команди «Динамо» (Київ) Ідейе, який вийшов на заміну і практично зробив гру на користь цієї команди. Хлопцям я подякував. Я дуже вдячний їм за гру, тому що дійсно ми зіграли, я рахую, пристойно. І в подальшому ми будемо намагатися показати всі свої найкращі якості.

- Чи ваші заміни були на підсилення атаки?

- Звичайно, для підсилення атакуючої ланки, тому що дійсно рахунок був уже 2:0, і ми не думали, три чи чотири можемо пропустити – яка різниця? Ми хотіли забити м’яч у відповідь і звичайно, таке буває, що можна й зрівняти рахунок. Та, на жаль, моментів для цього не було. Тому-то не було сенсу випускати захисників. А в кінці я вже випустив захисника, тому що Паша Ксьонз уже попросив заміну…